beloved

 Вони як день і ніч. Сонце і місяць. Вода і вогонь. Вони зовсім різні, але однаково важливі. І страшно втратити обох. Та я знаю, що цього ніколи не станеться, бо...так не буває. Такі люди не губляться, тільки ненадовго зникають.
 Як би не було, а в пам'яті вони залишаться назавжди. Знаєте, яка вона, пам'ять? Можна забути алгоритми, формули, навіть своє ім'я, але ті, хто подарував щастя, не забуваються.
 Цікаво те, що з обома я дуже схожа, а вони між собою повні протилежності. І в мене до них якесь кохання. Ні, не те, до якого звикли люди, інакше - щире, невинне, вічне. Без ревності, сліз і нестримного фізичного бажання, єдине, що обійматись хочеться і топитись в тих справжніх почуттях . Завжди. Здається, саме так треба любити.